Ніс головніший за вас
Стандарт FCI описує бігля як веселого гончака, головна функція якого полювати, переважно на зайця, йдучи по сліду. На прогулянці це виглядає так: собака опускає голову до землі й перестає вас чути. Справа не в упертості. Слід для неї просто сильніший стимул, ніж будь-яка команда.
Тому довгий повідок 5–10 метрів для бігля в місті не обмеження, а безпека. Відпускати його варто лише на огородженій території, поки ви не впевнені у відкликанні. А в більшості біглів упевненість ця приходить нескоро.
Їжа
Бігль, який знайшов їжу, зʼїсть її. Хліб на тротуарі, сміття з пакета, шоколад зі столу. Звідси й часта зайва вага, і ризик отруєнь. Вдома все їстівне має лежати там, куди собака не дістане, а сміттєве відро стояти з кришкою.
Що вдома небезпечне для собак, ми зібрали в окремому матеріалі про отруйні речі.
Голос
Біглі не стільки гавкають, скільки виють і «співають». На полюванні цей звук повідомляв мисливцю, де зграя. У квартирі він повідомляє сусідам, що собаці нудно. Найкраща профілактика: вигуляти й дати попрацювати носом перед тим, як лишити собаку саму.
З дітьми
Бігля виводили для роботи у зграї, тож він соціальний і рідко буває агресивним. З дітьми зазвичай ладнає добре і витримує їхню активність. Це одна з небагатьох мисливських порід, яку ми спокійно радимо сімʼям, якщо там готові до прогулянок і до того, що бутерброд на краю столу довго не пролежить.